Пластова мережа    Головна сторінка    Довідка    Пошук

Пластовий Співаник

Зустрілись на Таборі

  Зустрілись на таборі, два юні пластуни,
Приятелі сердечні, зробилися вони.
На ватру, на забаву, на впоряд, і на вправу,
Усе разом ходили, два юні пластуни.

Раз доля захотіла на горе на біду,
На ватру раз привели пластунку молоду.
Така собі маленька, така собі гарненька,
Голівка як маківка, пластунка молода.

Богдан до Гриця каже - Це справа добра є,
Ще ватра не загасне, дівча буде моє.
А Грицько каже - Друже, не пхайся ти так дуже,
Затям собі на віки, дівча буде моє.

І так у слово в слово, аж далі рук діла,
Один одного в носа, аж кровця потекла.
А другого у ямку, що той спом'янув мамку,
Той в ухо, той  у зуби, чиє буде дівча.

Аж раптом схаменулись, із дива обидва,
Із третім проводжає пластунка молода.
Невинно поглядає, і очка завертає,
На третього фраєра, пластунка молода.

А друзі помирились, почистились, помились,
І рушили на ватру, бо це була весна.