Ой, нема то краю, краю,
Над ту верховину,
Там би мені погуляти
Хоч одну годину.

З верху на верх, а з бору в бір,
З легкою в серці думкою,
В чересі кріс, в руках топір,
Буяє леґінь тобою...

Як зашумить ліщинонька,
Ватаг загуляє,
Чорнобриву дівчиноньку
Кругом обертає.

Гей, що ми там, Поділля край,
Нам полонина - Поділля,
А бори - степ, ялиця - май,
А звіря голос - весілля!

Черемоше, Черемоше,
Бистра твоя врода!
Дівчинонько з Верховини,
Яка ж твоя врода!

х2
х2
х2
х2

х2
х2
х2
х2

х2
х2
х2
х2