Пластова мережа    Головна сторінка    Довідка    Пошук

Пластовий Співаник

Рушив Поїзд

  Рушив поїзд в далеку дорогу,
Сколихнувся вже ваґон та й помчав.
Я останній вже раз подивився
На те все що так вірно кохав.

Ти сама на пероні стояла.
Вітер кучер тобі колихав.
В тебе сльози на очах тремтіли,
Ти ридала, я важко зітхав.

Прощай, моя люба дівчино.
Бо я їду в далекі краї.
І не раз я напевно згадаю
Твоє личко і очі сумні.

А як поїзд в степу загуркоче,
Пригадаються знову мені...
Звук ґітари у місячній ночі,
Поцілунки гарячі твої.

 

x2
x2

 

x2
x2

 

x2
x2

 

x2
x2