Зимував я зиму, зимував я другу,
Зимував я в лузі на калині, та й не розвивався. х2

Ой сину ж мій сину, сину молоденький,
Де ж ти, сину, нічку ночував, що й не роззувався. х2

Ночував я нічку, ночував я другу,
Ночував я у тої вдовиці, що сватати буду. х2

Ой сину ж мій сину, Ти моя дитино,
Не женися на тій удовиці, бо щастя не буде.

Бо вдовине серце, як осіннє сонце, -
Воно світить, світить та не гріє, - все холодом віє.

А дівоче серце, як весняне сонце, -
Ой, хоч воно та й хмарнесеньке, а все теплесеньке.